У поліції пояснили складність встановлення особи загиблих бійців

В Україні досі триває процес встановлення особистостей загиблих військовослужбовців і пошуку зниклих безвісти, зокрема справи, що відкриті ще з 2014 року. Про це розповів заступник начальника слідчого управління поліції Кіровоградської області Тарас Тарасенко в інтерв’ю Укрінформу.
Він пояснив, що інколи ідентифікація проходить швидко, але є справи, які залишаються без відповіді роками.
“Інколи долю людини вдається встановити за лічені дні. Але є випадки, коли ми не маємо жодної інформації роками”, – сказав Тарасенко.
За його словами, одна з головних причин затримок – це те, що не всі тіла, повернуті під час репатріації, ще ідентифіковані.
“Навіть тепер, у 2026 році, ми продовжуємо ідентифікувати тіла, які були повернуті в попередні роки”, – зазначив він.
Поліція проводить ДНК-експертизи та звіряє дані, однак часто це ускладнює стан тіл.
“Через прямі влучання боєприпасів та повне вигорання техніки іноді ми працюємо з мінімальними фрагментами, а інколи взагалі без матеріалу для ДНК”, – пояснив Тарасенко.
В окремих випадках тіла тимчасово ховають, якщо не вдається встановити особу протягом року після отримання ДНК-профілю.
“Якщо за 12 місяців не вдається отримати додаткову інформацію, тіло може бути поховане. Але навіть після цього пошук не припиняється”, – додав він.
У поліції також зазначають, що однією з проблем є відмова родичів здавати біологічні зразки через надію, що військові можуть бути в полоні. Це ускладнює процес порівняння ДНК і встановлення особи.
Як повідомлялось, у МЗС України запровадили нову посаду посла з особливих доручень, який відповідатиме за питання військовополонених, цивільних, позбавлених особистої свободи, та зниклих безвісти. Цю посаду обійняв Дмитро Пономаренко.