Російський наступ на фронті значно уповільнився. За оцінками OSINT-проектів, у січні 2026 року російська армія зайняла близько 240 км, у лютому – 120 км, а за половину березня – близько 50 км. З огляду на те, що за той же період українські сили звільнили понад 400 кв. км у ході двох окремих контрнаступів у напрямках Олександрівки та Гуляйполя, загалом російські територіальні придбання в Україні з початку року близькі до нуля. При цьому інтенсивність російських атак на багатьох ділянках фронту не спадає.
Тактика росіян
Незважаючи на деяке зниження загальної кількості російських штурмів, що характерно для другої половини зими та початку весни, на ключових напрямках їхня динаміка залишається високою. Російська армія продовжує тактику інфільтрації в оборонні порядки ЗСУ невеликими піхотними групами, іноді проводячи обмежені механізовані та мотоциклетні атаки. Дефіцит людей
За оцінкою Міноборони Великобританії, 2024 року російська армія втратила 430 тисяч людей убитими та пораненими, 2025 року — 415 тисяч. Подібні дані наводять інші західні та незалежні джерела, Москва статистику своїх втрат не публікувала. У грудні 2025 року міністр оборони Росії Андрій Білоусов заявив, що за рік на службу за контрактом до армії надійшли майже 410 тисяч громадян. Порівняння цих чисел дозволяє припустити, що втрати на полі бою перевищують набір добровольців. До того ж, виникає все більше претензій до якості поповнення, про що багато говорять і пишуть учасники бойових дій з російської сторони.
Судячи з активності рекрутингової кампанії в Росії, потреба армії в новобранцях, як і раніше, висока.
Чи зможе вона й надалі підтримувати темпи кровопролитних піхотних атак у багатьох напрямках — питання відкрите.
Що далі?
Виходячи з аналізу поточної ситуації, нові плани російських військ на кінець весни та літо 2026 року будуть зосереджені на наступному:
ISW зазначає, що українські сили активізували удари середньої дальності по російській логістиці, техніці та особовому складу з метою ускладнити підготовку до наступу, який очікується.
