“Нервова система” Мережі під ударом Іран постійно підвищує ставки у конфлікті на Близькому Сході, зокрема й перенісши удари у нову цифрову площину.
За даними міжнародних медіа та офіційних заяв, під удар нині потрапили об’єкти хмарної інфраструктури, зокрема дата-центр Amazon Web Services у Бахрейні. І хоча повний масштаб пошкоджень ще уточнюється, сам факт атак на такі об’єкти вже змушує експертів говорити про загрозу для глобального інтернету.
Як відомо, іранські військові заявили, що атакували об’єкт Amazon у Бахрейні у відповідь на дії противників у регіоні . Влада Бахрейну підтвердила пожежу на об’єкті після удару, а медіа повідомляють про пошкодження інфраструктури .
За інформацією ЗМІ, під удар потрапила інфраструктура телеком-компанії Batelco, котра обслуговує AWS, внаслідок чого виникли перебої в банківських і авіаційних системах, фіксувалися збої у роботі онлайн-сервісів у регіоні.
Й це, до речі, вже не перший випадок: так, у березні 2026 року атаки дронів пошкодили кілька дата-центрів AWS у Бахрейні та ОАЕ, що теж призвело до масштабних технічних збоїв.
Чому це небезпечно? Дата-центри є “нервовими вузлами” сучасного інтернету. Саме через них працюють банківські системи, авіаперевезення, державні сервіси, соцмережі та бізнес-платформи.
При цьому AWS, Microsoft Azure і Google Cloud контролюють значну частину світової хмарної інфраструктури. Удар по таких об’єктах означає вже не локальну проблему, а потенційний ефект доміно.
Тож експерти наголошують: навіть часткове виведення з ладу регіональних дата-центрів вже викликає перебої, від повільної роботи сайтів до повного відключення сервісів.
Однак підводні кабелі є ще більш слабким місцем системи. Й тут окрему загрозу становить пошкодження тих із них, котрі проходять через Близький Схід і Червоне море, адже саме вони з’єднують Європу, Азію та Африку.
Нині ці кабелі фізично знаходяться у зонах підвищеної військової активності. Й у разі їх пошкодження трафік між континентами може різко скоротитися, швидкість інтернету впаде, й окремі регіони можуть навіть втратити зв’язок із глобальною мережею.
Втім, наразі масових руйнувань цих кабелів не підтверджено, проте сам ризик їх ураження в умовах війни оцінюється як високий. Інформаційна паніка То чи може впасти увесь світовий інтернет? Коротка відповідь – ні. “Теза про те, що “Іран може відключити весь інтернет у світі” – це хороший приклад того, як працює сучасна інформаційна паніка. Береться реальний фактор ризику, до нього додається максимум емоцій, забирається технічний контекст і на виході отримуємо страшилку, яка добре розходиться соціальними мережами, але мало має спільного з реальністю”, – пише у соцмережі з цього приводу директор Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун. Закликаючи при цьому “дивитися тверезо” на проблему. Ягун нагадує, що інтернет – це не одна кнопка і не один кабель, а найбільш живуча система, що її коли-небудь створювало людство. “Його архітектура з самого початку будувалась як мережа, яка повинна працювати навіть після ядерної війни. Саме тому там десятки резервних маршрутів, дублюючі канали зв’язку, альтернативні точки маршрутизації та автоматичне перенаправлення трафіку. Щоб реально “вимкнути інтернет”, потрібно одночасно вивести з ладу критичну інфраструктуру одразу в різних частинах світу. Це не просто складно. Це практично неможливо навіть для найбільших держав”, – обґрунтовує він свій скепсис. За словами експерта, підводні кабелі дійсно є вразливою частиною системи, й у районі Близького Сходу проходить значний обсяг трафіку. І так, теоретично там можуть бути диверсії або військові інциденти. Але навіть якщо пошкодять один або кілька кабелів, трафік просто піде іншими маршрутами, правда, ставши повільніше, з тимчасовими перебоями в окремих регіонах. “Але це не “кінець інтернету”. Це, приблизно, як з дорогами. Якщо перекрити одну автомагістраль, виникнуть затори. Але це не означає, що вся транспортна система перестане існувати”, – наголошує він. Існує й ще один важливий момент, котрий варто розуміти, продовжує Ягун: у таких інформаційних хвилях майже завжди є психологічна мета – не повідомити новину, а створити відчуття нестабільності. Адже “війна давно ведеться не тільки ракетами, а через нервову систему суспільства, постійне відчуття, що “ось-ось щось обвалиться”. “Саме тому такі повідомлення завжди мають однакові ознаки: максимально гучний заголовок, мінімум технічної конкретики, катастрофічні формулювання, апеляція до страху, відсутність реальних сценарних оцінок. Це не аналітика, це інформаційна емоція”, – вважає він. Що реально може відбутись? Зауважимо, що в контексті нинішньої ескалації (2024–2026) у Затоці почали писати про ризики для кабелів у Червоному морі насамперед міжнародні агентства, зокрема Reuters. А також технічні експерти з компаній на кшталт Cloudflare та Google коментували можливі наслідки пошкодження маршрутів трафіку. А профільні аналітики (наприклад, з телеком-ринку) почали прямо говорити про сценарії “фрагментації інтернету”, а не його повного зникнення.
Втім ніхто з офіційних чи наукових джерел не заявляв буквально про “повне руйнування інтернету”, це скоріше медійне узагальнення.
Й, за словами Ягуна, це можуть бути локальні кібератаки, спроби пошкодження інфраструктури, тиск на технологічні компанії. А також – інформаційні кампанії. Однак глобальне відключення інтернету з області фантастики, а не військового планування, переконаний він. “Тому правильна реакція тут дуже проста і дуже холодна. Не реагувати емоційно. Не поширювати панічні формулювання. Розрізняти реальні ризики і інформаційні перебільшення. І головне розуміти, що сьогодні паніка сама по собі стала інструментом війни. Якщо сказати зовсім просто: світовий інтернет не вимкнеться. Регіональні проблеми можливі. Інформаційні вкиди – гарантовані. А найкраща протидія таким історіям – спокійна голова і звичка думати, а не лякатися”, – резюмує він. Однак регіональні провали вже відбуваються. Чим це вигідно Ірану? Атаки на цифрову інфраструктуру є новим типом асиметричної війни.
Але диктаторам усіх штибів не слід забувати, що інтернет-колапс це гра, в яку можна грати вдвох. Одна з останніх новин, наприклад, така: в п’ятницю, 3 квітня у роботі найбільших банків Росії (Сбера, ВТБ, Альфа-банка і Т-банка), а також Системи швидких платежів (СБП) Центробанку стався масштабний збій.
Тим часом світовий інтернет навряд чи зникне, але війна на Близькому Сході вже показала: він не такий стійкий, як здається.
Ірина Носальська







