Урожай 2026: чи не виморозила зима наши поля і сади

Проблеми націоналного масштабу не буде Аграрії, які тримають руку на пульсі, вважають, що сильні морози не матимуть критичного впливу на майбутній врожай.
Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в ефірі телеканалу “1+1”.
За його словами, восени було засіяно понад 5 млн гектарів озимих зернових культур та більше 1 млн гектарів ріпаку. “Попередні результати моніторингу стану озимих не дають підстав говорити про масштабні втрати. В окремих господарствах, переважно у центрально-південно-східних регіонах, де був недостатній сніговий покрив або утворювалася льодова кірка, може виникнути потреба в частковому пересіві. Водночас про проблему національного масштабу не йдеться”, – зазначив заступник міністра. Він додав, що позитивною є і ситуація в секторі овочівництва. За попередніми оцінками, виробництво овочів у літньо-осінній період 2025 року зросло на 20-25% порівняно з 2024 роком. Це дозволило сформувати достатні запаси та зменшити залежність від імпорту у 2026 році. “Порівняно з минулим роком різкого зростання цін на продукти борщового набору не очікується. Можливе лише традиційне сезонне подорожчання навесні через витрати на зберігання. Однак рекордних стрибків, як це було раніше з картоплею чи цибулею, цього року не прогнозуємо”, – підкреслив Висоцький. Водночас в Українському гідрометцентрі звернули увагу на те, що внаслідок дуже теплої погоди у березні активні весняні процеси розпочалися досить рано. Остаточний перехід середньодобової температури повітря через 5 °С тепла в бік підвищення майже на всій території країни відбувся 3 – 11 березня, що на 2-3 тижні раніше середніх багаторічних строків, у Сумській, окремих районах Чернігівської, Черкаської та Харківської областей – 22 – 26 березня, що на тиждень-півтора раніше, ніж зазвичай.
За результатами весняних обстежень посівів озимих культур, які провели метеостанції, визначено, що більшість площ перебувають у доброму та відмінному стані. Лише 12% потребуватимуть пересіву чи підсіву. Мороз знищив навіть бруньки Набагато гірша ситуація – в садах. “За даними відрощування плодових, яке було проведено у першій половині березня, загибель квіткових бруньок абрикосу у Київській та Херсонській областях становила від 13 до 33 %, на Миколаївщині – до 51 %. Загибель квіткових бруньок вишні у Чернігівській, Херсонській та Миколаївській областях становила від 2 до 15 %, бруньок черешні – до 14 – 16 %. За даними Волинського, Сумського, Чернігівського та Миколаївського центрів з гідрометеорології загибель квіткових бруньок яблуні становила від 3 до 14 %. У персика, сливи, груші та винограду пошкоджень не виявлено”, – повідомили синоптики. У свою чергу, і садівники констатують значне пошкодження плодових дерев через лютневі морози.
Про це власник ТОВ “РОСТ-Р” з Чернівецької області Алік Рябий зазначив у коментарі журналу “Садівництво по-українськи”. “Мені розповіли колеги, що до 90% дерев постраждали у деяких садах у Вінницькій області. Пошкоджені гілки, тонкі прирости і навіть стовбури. Симптоми почали “вилізати” у відлигу, яка прийшла після морозу, – маленькі пагони відразу почорніли. Причому постраждали не так зерняткові, як кісточкові, – черешня і абрикос. Якщо минулого року мороз знищив квітки, то цього – навіть бруньки”, – сказав він і додав, що коли в січні перевіряли бруньки і пагони всіх культур, під шкіркою вони були зелені, живі, хоча зазвичай вже у листопаді плодоносні гілки тверді й сухі. Коріння також залишалося активним і ганяло сокорух. В результаті, коли були сильні морози, вони вдарили саме по деревах, які погано впали у сплячку, і пошкодили їх. Чого чекати від сезону полуниці Ціна на полуницю цього сезону очікується десь приблизно на рівні з минулим. Утім, виробники не відкидають і невеликого зниження її, однак усе залежатиме від того, чи не буде заморозків під час цвітіння ягоди.
Про це зазначив співвласник фермерського господарства “Гарден Біо” з села Маща на Рівненщині Віталій Мельник у коментарі AgroPortal.ua.
Він нагадав, що минулого року рання полуниця на Закарпатті померзла, тому був дефіцит. Однак цього року, з огляду на високу минулорічну ціну, у багатьох господарствах виділимли більше площ під цю ягоду.
Зараз полуниця вже розвивається приблизно так само, як і минулого сезону. Теплі дні на початку весни пришвидшили її вегетацію, але якісь прогнози на врожай можна буде робити, коли почнеться масове цвітіння. Адже від цвітіння до першої ягоди проходить місяць.
Фермер також нагадав про те, що на Великдень вже спостерігалися приморозки. На більшості території країни вони були незначними, але в окремих регіонах в деяких господарствах вони таки завдали шкоди.
За словами Мельника, на випадок заморозків аграрії знають, як захищатися – вже минулого року, коли навесні підморозило, плантації ягоди накривалди агроволокном. Проте, каже він, поки що можна сподіватися на те, що не буде заморозків під час цвітіння ягоди.
Він пояснив, що заморозки від кінця квітня й до середини травня – особливо небезпечні, адже вони завдають шкоди тим, хто не готовий до цього. І тоді вже формується ціна сезонної ягоди. Бо на ранню полуницю завжди є своя ціна, свій попит. А сезонно вже буде визначатися ціна пізніше від того, наскільки сильно опуститься температура. Тому ще всі очікування попереду.
До слова, Мельник нагадав, що великодні заморозки вже негативно вплинули на малину, адже вона почала раніше вегетувати, а місцями спостерігалося до мінус 3-4°C, що могло пошкодити молоді пагони.
Однак зарано говорити, що все пропало – є ще достатньо часу для відновлення, і щоб почати збирати малину навіть наприкінці липня. Адже минулорічний досвід показав, що справжня проблема може виникнути, коли вимерзає малина в середині травня, оскільки в такому випадку відставання від стандартного сезону йде мінімум на місяць.
Галина Гірак